|
У вивченні речовин і хімічних явищ спостереження й експеримент посідають чільне місце. Ці два методи дуже схожі за змістом. Однак вони дещо різняться способом виконання. Астроном не може створити зорю й почекати, поки вона постарішає, щоб вивчити зміни в її складі. Геолог не може прискорити рух літосферних плит на поверхні Землі, щоб подивитися, які явища відбудуться. У цих випадках науковцям доводиться задовольнятися спостереженнями за природою та моделюванням, оскільки предмет дослідження їм непідвладний.
Хімік-експериментатор має можливість керувати досліджуваною системою. Найчастіше він змінює якусь одну умову, щоб подивитися на результат цього впливу. Експеримент не виключає спостережень, і навпаки. У хімії, як і в будь-якій науці, використовують їхнє розумне поєднання (мал. 13.1).
Після виконання низки експериментів науковці аналізують здобуті дані: порівнюють, роблять висновки, узагальнюють. У результаті вони виявляють певні закономірності у властивостях речовин та перебігу хімічних явищ.
Дослідники на підставі виявлених закономірностей намагаються сформулювати їхній словесний або математичний
|
|
