|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вступ
|
|
|
|
|
|
У цей період (ХVII-ХVIIІ ст.) розширилися практичні знання про речовини. У дослідженнях використовували експериментальний метод.
Першою (хоча й помилковою) теорією наукової хімії, запропонованою Георгом Шталем (мал. 3.3.2), була теорія флогістону (XVIII ст.). Науковці вважали, нібито в усіх речовинах, здатних горіти, міститься особлива невагома речовина -флогістон (теплець). І що саме флогістон виділяється з речовин під час горіння. Флогістонна теорія була головною умовою та рушійною силою розвитку вчення про елементи. Саме під час майже столітнього панування флогістонної теорії завершилося розпочате Бойлем перетворення алхімії на хімію.
До кінця XVIII ст. у хімії був накопичений великий обсяг експериментальних даних, які потребували систематизації в межах єдиної теорії. Творцями такої теорії стали французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє й російський науковець М.В. Ломоносов (мал. 3.4). Вони застосовували точні виміри при вивченні хімічних реакцій. Це дало змогу спростувати теорію флогістону, виявити суть процесів горіння й дихання, сформулювати закон збереження маси.
Блискучі успіхи кількісних методів дослідження речовин спричинили фундаментальні зміни у хімії. Англійський
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 3.4.1. Антуан Лоран Лавуазьє (1743-1794) - французький хімік (з дружиною). Автор кисневої теорії горіння, один з авторів нової хімічної номенклатури. Відкрив закон збереження маси, запропонував перший перелік хімічних елементів. Автор підручника «Елементарний курс хімії». 2. Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) - російський учений-енциклопедист. Засновник Московського університету. Розробляв атомістичну теорію, відкрив закон збереження маси, але, на жаль, не оприлюднив. Запровадив у хімію методи кількісного аналізу
|
|
|
|
|
|
|
|
|
