|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вступ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 3.1. Кристали нашатирю
|
|
|
|
|
|
У 641 р. н. е. до Єгипту вторглися араби й незабаром заполонили всю країну. Вони перетворили єгипетське слово «хемі» на «аль-хімія». Європейці пізніше запозичили це слово в арабів. Так в європейських мовах виникли терміни «алхімія» та «алхімік».
До речі, назва «нашатир» також походить від арабського слова «нушадір».
Щоразу алхіміки зі здивуванням і містичним жахом спостерігали утворення білого диму при змішуванні двох безбарвних газів - амоніаку і хлороводню. Вони вважали, що у повітрі зустрічаються два «духи». А бій між ними закінчується пролиттям їхньої «крові» - утворенням білого диму й нальоту на навколишніх предметах.
Виконаймо й ми цей дослід. Поставимо поруч відчинені склянки з концентрованими хлоридною (соляною) кислотою і розчином амоніаку. Обидва реактиви леткі, мають різкий запах, подразнюють дихальні шляхи. Тож дослід виконаємо у витяжній шафі (мал. 3.2).
У 1673 р. англійський фізик і хімік Роберт Бойль (мал. 3.3.1) спостерігав, як над палаючим гноєм «димиться» паличка, змочена соляною (хлоридною) кислотою. «Дим» був результатом утворення дрібних кристаликів нашатирю (амоній хлориду).
|
|
|
|
|
|
Поміркуй і визнач, який газ у досліді, описаному Р. Бойлем,
|
|
|
|
|
|
виділявся з гною, а який - з хлоридної кислоти.
Роботи Р. Бойля мали велике значення для становлення хімії як науки. У книзі «Хімік-скептик» він сформулював основне завдання хімії - дослідження складу різних фізичних тіл, пошук нових хімічних елементів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
