|
Мал. 18.5. 1. Внесення тліючої скіпки в колбу з нагрітим гідроген пероксидом. 2. Схема добування кисню розкладанням гідроген пероксиду і збирання кисню витісненням повітря
має сильні дезінфікуючі властивості. Разом з піною з ранки видаляється забруднення. Це відбувається тому, що кров містить особливі речовини, які прискорюють розкладання гідроген пероксиду. У 1835 р. шведський хімік И.Я. Берцеліус установив, що в присутності певних речовин швидкість деяких хімічних реакцій істотно зростає. Для таких речовин він увів термін «каталізатор» (грец. katalysis - «ослаблення», «руйнування»).
Каталізатори - речовини, які прискорюють хімічні реакції, але не входять до складу їхніх продуктів.
Ферменти — біологічні каталізатори, вони прискорюють хімічні реакції у живих організмах.
Розкладання гідроген пероксиду можуть прискорювати чимало речовин. Поміж них - манган (IV) оксид - один із продуктів розкладання калій перманганату. Щіпка цієї сполуки прискорює розкладання все нових і нових порцій гідроген пероксиду. Сам манган (ІV) оксид при цьому не витрачається і не входить до складу продуктів реакції (мал. 18.6).
Кисень трохи важчий за повітря. Тому його можна зібрати витісненням повітря в посудину, розміщену отвором вгору (мал. 18.5, 2).
Каталізатори відіграють важливу роль у житті людини. Природні каталізатори - ферменти - беруть участь у регуляції біохімічних процесів. З давніх-давен ферментативні процеси застосовують у хлібопеченні, сироварінні (мал. 18.7), виноробстві, пивоварінні, чинбарстві тощо.
|
|
