Переглянути всі підручники << < 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 > >>   Мал. 5.3. Відкрий для себе красу наносвіту: 1 - атоми Ксенону на поверхні нікелю; 2 - молекули чадного газу на поверхні платини: З - атоми Феруму на поверхні міді За винахід нового класу електронних мікроскопів німець­кому вченому Г. Біннінгу та швейцарцю Г. Рореру 1986 р. було присуджено Нобелівську премію у галузі фізики. Вони писали: «Ми щиро віримо, що краса атомних структур по­служить стимулом до застосування цього методу для розв'я­зування тих завдань, де він зможе принести найбільшу користь людству». Отже, уявлення давніх філософів-атомістів повністю спростовано? Аж ніяк! їхні геніальні здогадки значною мірою визначили майбутній успіх атомістичної теорії. Науковці вважають, що не слід примітивно ототожнювати первісні уявлення про частинки речовини із сучасним по­няттям «атом». Бо грецькі філософи мали на увазі, ймовірніше, ті дрібні частинки матерії, які тепер називають елементарними. Саме елементарні частинки є складовими атомів. В ато­мі містяться електрони, протони й нейтрони. їх ще назива­ють субатомними частинками. З протонів і нейтронів складається ядро атома. Простір навколо ядра заповнений електронами (мал. 5.4). До складу атома входять і заряджені (назви їх), й незаряджені (назви їх) частинки. А чи заряджений сам атом? Експериментально доведено, що ця частинка речовини електронейтральна. Це означає, що позитивний заряд усіх протонів компенсує негативний заряд усіх електронів в атомі. Адже сума однакових за величиною і протилежних за знаком зарядів дорівнює нулю. Як співвідносяться кількість протонів з кількістю елект­ронів в атомі?   Переглянути всі підручники << < 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 > >>