|
Мал. 5.3. Відкрий для себе красу наносвіту: 1 - атоми Ксенону на поверхні нікелю; 2 - молекули чадного газу на поверхні платини: З - атоми Феруму на поверхні міді
За винахід нового класу електронних мікроскопів німецькому вченому Г. Біннінгу та швейцарцю Г. Рореру 1986 р. було присуджено Нобелівську премію у галузі фізики. Вони писали: «Ми щиро віримо, що краса атомних структур послужить стимулом до застосування цього методу для розв'язування тих завдань, де він зможе принести найбільшу користь людству».
Отже, уявлення давніх філософів-атомістів повністю спростовано? Аж ніяк! їхні геніальні здогадки значною мірою визначили майбутній успіх атомістичної теорії.
Науковці вважають, що не слід примітивно ототожнювати первісні уявлення про частинки речовини із сучасним поняттям «атом». Бо грецькі філософи мали на увазі, ймовірніше, ті дрібні частинки матерії, які тепер називають елементарними.
Саме елементарні частинки є складовими атомів. В атомі містяться електрони, протони й нейтрони. їх ще називають субатомними частинками.
З протонів і нейтронів складається ядро атома. Простір навколо ядра заповнений електронами (мал. 5.4).
До складу атома входять і заряджені (назви їх), й незаряджені (назви їх) частинки.
А чи заряджений сам атом? Експериментально доведено, що ця частинка речовини електронейтральна. Це означає, що позитивний заряд усіх протонів компенсує негативний заряд усіх електронів в атомі.
Адже сума однакових за величиною і протилежних за знаком зарядів дорівнює нулю.
Як співвідносяться кількість протонів з кількістю електронів в атомі?
|
|