|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
|
|
| |
Мал. 21.3. Сполуки Феруму(ІІІ) надають природним об'єктам червонуватого відтінку: 1 - печерне мистецтво; 2 - вохра в природі;
З - поверхня Марсу
Багаті на сполуки Феруму телятина, печінка, язик, жовток яйця. Чимало Феруму містять гречка, квасоля, горох, сливовий сік, курага, ізюм, горіхи, гарбузове і соняшникове насіння. Петрушка, кріп, чорний хліб, висівки також є джерелами Феруму (мал. 21.4).
Медичні препарати Феруму слід вживати тільки за призначенням лікаря.
За нестачі Феруму в ґрунті в рослинах порушується обмін речовин. Це різко сповільнює їхній ріст, знижує врожайність, а іноді призводить до загибелі.
|
|
| |
|
|
| |
Підсумуймо
Хімічний символ Феруму - Fе.
Відносна атомна маса Феруму - 56, Аг(Fе) - 56.
Ферум - металічний елемент, який утворює просту речовину-метал залізо. У сполуках Ферум найчастіше виявляє значення валентності II і III.
Ферум трапляється в природі переважно у складі руд. Найважливіші руди Феруму - магнетит Fе304, гематит Fе203, лимоніт Fе203 • nН20, пірит FеS2, сидерит FеС03, гетит FеО(ОН). У гірських породах дуже рідко трапляється самородне залізо.
|
|
| |
|
|
| |
|
|
|
