|
Трансгенні (від лат. trans - крізь, через, за) - генетично змінені продукти, які одержу ють із рослин, у клітини яких вмонтовано чужорідні гени.
У
Утилізація (від лат. utilis - корисний) - уживання з корис тю, напр. утилізація відходів.
Ф
Факт (від лат. factum - зроблене) - 1) дійсна подія, явище; 2) реальність, дійсність.
Фармація (від грец. - ліки) - наука, що займається пошу ком, вивченням, розробкою способів добування, обробки, виготовлення й зберігання лі карських засобів і препаратів та матеріалів, що їх застосовують у медицині й ветеринарії, а також питанням їх стандартизації та контролю.
Фермент (від лат. fermentum - закваска) - білкова речовина тваринних і рослинних організмів, яка сприяє прискоренню хімічних процесів, що відбуваються в них; ензим.
Філософ (від грец. - любов до мудрості) - фахівець з філософії; мислитель, що розробляє світоглядні питання.
Філософський камінь - за уявленнями алхіміків, фантастична речовина, яка нібито здатна перетворювати неблагородні метали на благородні, зцілювати всі хвороби, повертати молодість.
Фільтр (франц. filtre, від лат. filtrum - повсть) - пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр. рідини (газу) і за-
|
вислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо.
Фільтрат (франц. filtrat) -рідина, яка пройшла через фільтр, піддана фільтрації.
Фільтрація, фільтрування (франц. filtration) - проціджування, просочування рідин і газів через порувату перегородку (середовище).
Флогістон (від грец. - займистий, горючий) - за уявленнями хіміків XVIII ст. - особлива невагома речовина, що нібито міститься в усіх здатних горіти речовинах і виділяється з них під час горіння; теплець.
Фундаментальний (від лат. fundamentum) - ґрунтовний, позитивний, солідний, головний.
Функція (від лат. functio -виконання, звершення) діяльність, обов'язок, робота; призначення.
ц
Цемент (від нім. zement, від лат. caementum - щебінь, битий камінь) - будівельний матеріал, мінеральна в'яжуча порошкоподібна речовина.
Ч
Чинбар - ремісник, який вичиняє, обробляє шкіри.
III
Шпатель (від нім. spatel -лопатка, від грец. широкий клинок) - інструмент (лопатка або загострений стрижень), яким набирають і змішують речовини.
|
|
